Голова Політради партії «Опозиційна платформа ‒ За життя» Віктор Медведчук відповів на питання білоруських журналістів про конфлікт на Донбасі, шляхи його врегулювання, Мінські угоди і про відносини України та Білорусі.

Зустріч із президентом ‒ це мета вашого приїзду до Білорусі? Або є ще якісь приводи?

‒ Єдина мета приїзду сьогодні до Мінська ‒ зустріч із президентом Республіки Білорусь Олександром Григоровичем Лукашенком. Головною темою була, безумовно, політична, соціально-економічна ситуація в Україні. Олександр Григорович, ви знаєте, бере активну участь сьогодні у питаннях життя, зокрема й України. Ви знаєте про те, що Білорусь з 2015 року ‒ це головний переговорний майданчик для мирного врегулювання на Донбасі. І те, що відбулося у цьому палаці, стало знаковим у всьому світі, бо Мінські угоди сьогодні відомі у всьому світі. Вони відбулися тут. На жаль, треба зазначити, що вони не виконуються повною мірою, але в будь-якому випадку альтернативи Мінським угодами не існує. І це визнають усі столиці світу. Єдиний розрахунок на мир на Донбасі ‒ це реалізація Мінських угод. Тому, звичайно, президент Білорусі ніколи не був байдужим до ситуації в Україні. А особливо у рік виборів. Ви знаєте, що у цьому році, у 2019-му, вибори президентські, парламентські. Тобто фактично йдеться про оновлення влади в Україні ‒ сусідній, дружній для Білорусі країні. І, звичайно, це було головним предметом для сьогоднішньої нашої бесіди і дискусії щодо тієї ситуації, яка склалася напередодні та в ході президентської виборчої кампанії.

Як ви розцінюєте стан українсько-білоруських відносин останнім часом?

‒ Я хочу вам сказати, що в питаннях політичних така співпраця є. Ви знаєте про те, що президенти наших країн ‒ і України, і Білорусі ‒ зустрічаються. Остання зустріч була у Гомелі. І це характер дружніх відносин між нашими країнами. Олександр Григорович неодноразово намагався, і брав, і бере сьогодні на себе в тому числі й посередницькі функції в питаннях мирного врегулювання відносин між Україною і Росією. І ви знаєте, що така функція реалізується. І, безумовно, я вважаю, як прихильник відновлення дружніх відносин з Росією, представник України, що це дуже почесна місія. І вона дуже важлива і необхідна для України незважаючи на те, що сьогодні є різні політичні течії та різні політичні оцінки цих обставин з урахуванням і того, що сьогодні, на жаль, більшість населення думає про Росію, і тих відносин, вкрай радикальних, неприязних відносин між Україною і Росією…

Я є прихильником, послідовним і принциповим, відновлення відносин з Росією (як економічних, так і політичних). І думаю, для того, щоб досягти миру на Донбасі, для того, щоб покращилося економічне життя в країні, безумовно, ми все одно повинні прийти і сісти за спільний стіл (я маю на увазі Україну і Росію) для мирного врегулювання і мирного розв’язання усіх питань. І тут роль Білорусі є дуже важливою і неоціненною. І з урахуванням позиції особисто президента Білорусі пана Лукашенка.

‒ Ще скажіть, будь ласка, Олександр Григорович неодноразово говорив про те, що білоруська сторона у принципі готова зіграти і більш активну роль у врегулюванні конфлікту. Не лише у плані надання майданчика. І навіть говорив, що ось треба, щоб три слов’янські народи сіли і разом вирішили цю проблему, без якихось інших сторін. Що це ми можемо зробити. Ось як ви вважаєте, чи почують цю позицію і чи може щось у цьому плані бути реалізовано?

‒ Ну, по-перше, цю позицію вже чують. І цю позицію чують, я вам хочу сказати, у Москві, чують у Києві, в Донецьку, в Луганську, звичайно, у Мінську. І більш того, я вже сказав і ще раз хочу підкреслити, що якраз роль президента сусідньої Білорусі, вона дуже важлива і для Росії, і для України. Особливо для України і для вирішення того конфлікту, який існує сьогодні на сході. Більш того, ця активна позиція існує, можливо, вона ще відкрито і публічно не висловлюється, зокрема і для ЗМІ. Але повірте мені: як людина, яка має безпосередньо займається мирним врегулюванням, я можу сказати, що ця позиція реалізується. Напевно, вона буде ускладнена тими подіями, які в Україні відбудуться у цьому 2019 році, пов’язаному з двома найбільшими виборчими кампаніями ‒ президентською та парламентською. Але ця роль буде. І вона залишатиметься. І я тут прихильник того, щоб підтримати точку зору Олександра Григоровича, що слов’янські народи ‒ три слов’янські народи ‒ мають домовитися самі. І з огляду на те, що в цьому конфлікті не бере участь білоруський народ, йому якраз і може бути відведена ця роль посередника, роль того народу, який може помирити те, що сталося між Україною і Росією. Це дуже важлива функція. І це, на мій погляд, найголовніше, чого потребують сьогодні Україна як держава й український народ.

‒ Чи обговорювалися сьогодні якісь нові ініціативи, які Мінськ міг би реалізувати на Донбасі?

‒ Ви знаєте, ми сьогодні обговорювали низку питань (безумовно, краще про це говорити Олександру Григоровичу, а не мені), ці питання поки я не думаю, що повинні висвітлюватися. Але це питання того налагодження співпраці, яке може мати місце саме в питаннях мирного врегулювання. Сьогодні також відбулася оцінка економічних взаємовідносин між Україною і Білоруссю. На жаль, торгове сальдо між нашими країнами негативне для України (тобто позитивне для Білорусі). І з урахуванням ресурсу, економічних можливостей і соціальної необхідності, звичайно ж, у питаннях економіки розвиток має йти тим шляхом, щоб покращувати ці показники.

Я сьогодні Олександру Григоровичу навів приклад (це продовження тих відповідей, які я вже дав вам на ваші питання). Про те, що сьогодні у Олександра Григоровича дуже важлива функція в Україні. Це не просто функція, про яку я вже сказав. Але ця функція полягає ще й у тому, що за всіма соціологічними дослідженнями, які проводилися протягом останнього року, навіть двох (а я з урахуванням того, що беру активну участь у політичних процесах, стежу за цим), сьогодні найавторитетніший глава іноземної держави для українського народу ‒ це Олександр Григорович Лукашенко. Його підтримують 52% українських громадян. Можете собі уявити. На другому місці знаходиться Меркель, канцлер Німеччини з 36%. Президенту Сполучених Штатів Трампу ще більше не пощастило ‒ це десь на рівні 16‒18%. Тому, коли ви ставите питання про роль Білорусі та про роль вашого президента у врегулюванні конфлікту, я думаю, що соціологія сама дає відповідь на всі ці питання.

Тим більше, що, за цією ж соціологією, 70‒75% українських громадян вважають головною проблемою для України припинення бойових дій і встановлення миру на Донбасі.

‒ Скажіть, ви й досі берете участь у роботі контактної групи?

‒ Так, звичайно, я досі беру участь. Хоча давно не був у Мінську, кілька місяців. Але ви ж знаєте, що Мінськ ‒ це майданчик для підготовки, зокрема, і тих питань, які пов’язані з обміном і звільненням утримуваних осіб. Ці переговори ведуться з керівництвом сьогодні невизнаних республік у Донецьку і Луганську. І, звичайно, ці переговори ведуться в Москві. Тобто робота триває. І вона є результатом того, що мінський майданчик залишається безальтернативним. Як і самі Мінські угоди. Але знов-таки хочу зробити застереження, що, мабуть, у цей рік, пов’язаний з виборами, всі ці процеси будуть ускладнені з природних політичних інтересів. Тому не використовувати їх з метою піару і політичних завдань, що стоять перед окремими політичними партіями, які боротимуться як на президентських, так і на парламентських виборах, щоб займати нейтральну позицію ‒ з цим буде, звичайно, складно.

Але цей процес реалізації Мінських угод, як і самі мінські переговори, вони триватимуть. І навіть ті домовленості, що були досягнуті в кінці минулого року з приводу тимчасового перемир’я на новорічні та різдвяні свята ‒ воно більшою частиною виконувалося. І навіть якщо порівнювати з аналогічним періодом кінця 2017-го ‒ початку 2018 року, безумовно, ця ситуація сьогодні покращилася. Хоча, звичайно, оптимізму поки це все не додає.

Останні записи