Минулорічний обсяг продукції, виробленої вітчизняними промисловими підприємствами, залишився на 18% меншим показника 2013 року та на 22% – показника 2012 року. Враховуючи безперервну кризу промисловості, народний депутат від ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ Сергій Льовочкін звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із запитом, у якому вимагає розробити та реалізувати стратегію її розвитку.

«Вимагаю невідкладно вжити заходів, спрямованих на розробку та реалізацію довгострокової стратегії розвитку промисловості, яка б передбачала боротьбу з вищезгаданими негативними факторами та чітко визначала пріоритети і механізми державної підтримки вітчизняної промисловості», – заявив Сергій Льовочкін.

У запиті також говориться, що несуттєве зростання промислового виробництва, зафіксоване за результатами минулого року, знаходиться в межах статистичної похибки та пояснюється, здебільшого, низькою базою порівняння і сприятливою зовнішньої кон’юнктурою. Однак, навіть за таких умов, минулорічний обсяг продукції, виробленої вітчизняними промисловими підприємствами, був на 18% меншим показника 2013 року та на 22% – показника 2012 року.

Виходячи з цієї статистики, політик констатує, що, за умов продовження нинішнього курсу уряду у промисловому секторі та збереження поточних темпів його росту, вийти на обсяги промислового виробництва 2013 року вдасться лише у 2037 році. Причому такий прогноз може навіть погіршитись у разі зміни зовнішньоторгівельної кон’юнктури.

Сергій Льовочкін навів дані, що впродовж останнього року промислове виробництво зменшилось у дев’яти регіонах країни, тобто в кожному третьому. Найбільшого масштабу деіндустріалізація набула в Луганській області – мінус 18% в порівнянні з 2017 роком. Торік обсяг виробленої в цьому регіоні промислової продукції склав лише 15,5% від рівня 2013 року, в Донецькій області – 43%, в Києві – 80%, в Дніпропетровській області – 87%, в Сумській, Чернігівській і Полтавській – 89%.

За словами народного депутата від ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ, за останній рік істотно скоротили обсяги виробництва галузь електромашинобудування (–18%), легка (майже –5%) і харчова промисловість (–2%). А якщо порівнювати минулорічні результати роботи промисловості хоча б з рівнем 2013 року (без Криму і зони АТО), то стан справ виглядає ще більш загрозливим: металургійне виробництво скоротилось на 27,4%, електрообладнання – на 27%, автотранспорту – на 68%, локомотивів та вагонів – на 56%; видобуток вугілля за цей період скоротився на 56%, металевих руд – майже на 17%, нафти і газу – на 6,3%; виробництво коксохімічної продукції зменшилося на 39%; на 19% зменшилися обсяги виробництва у ПЕК, в т.ч. на 20,4% – виробництво електроенергії, на 32% – виробництво і розподіл газу.

«Особливо важкий стан справ утворився у високотехнологічних галузях промисловості, що раніше сприймались як «візитна картка» української індустрії та розглядались як її «локомотиви розвитку». Сьогодні ж ці сектори виробництва близькі до остаточного руйнування. В першу чергу, це стосується авіаційної галузі, яка в останні роки на трьох заводах виробляє не більше 1-2 літаків, а за останні 4 роки – не має жодного серійного замовлення. Подібна ситуація й на підприємствах суднобудування, де виробництво останніми роками практично звелося до ремонтних та фарбувальних робіт. Аналогічне становище спостерігається на більшості підприємств автомобілебудування та ракетно-космічної галузі», – говориться у запиті.

«Згідно з висновками фахівців, вже зараз можна з упевненістю стверджувати, що в 2019 році деградація української промисловості продовжиться. У першу чергу, це пов’язано з відсутністю професійних та ефективних кроків уряду, спрямованих на усунення низки системних факторів або мінімізацію їх негативних наслідків», – резюмував Сергій Льовочкін.

Останні записи