Абсурдні звинувачення, що пролунали з вуст кандидата у президенти Юлії Тимошенко на адресу голови Політради партії ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ‒ ЗА ЖИТТЯ Віктора Медведчука, ‒ це спроба дискредитувати відомого громадсько-політичного діяча і нашу партію. В інтерв’ю Соні Кошкіній Тимошенко заявила: «І це бізнес по постачанню нафтопродуктів через Новоград-Волинську трубу… Це бізнес по постачанню, монопольному постачанню скрапленого газу в Україну, російського, для яких СБУ розчистила конкурентне середовище, закопала всіх конкурентів. І тепер вони єдині постачальники скрапленого газу…» Така заява Тимошенко свідчить про те, що кандидат у президенти намагається відвоювати голоси ура-патріотичного виборця. Твердження, що Медведчук має якийсь стосунок до постачань дизельного палива і скрапленого газу в Україну, є цинічною брехнею. Пані Тимошенко вірна собі: коли йдеться про голоси і дивіденди, вона, як політик з колосальним досвідом маніпуляцій і спекуляцій, не гребує й відвертої брехні.

Однак, перш ніж повторювати затерті до дірок казки соросівського «баяніста» Лещенка, пані Тимошенко не завадило б вивчити суть питання (економічний і юридичний аспекти), щоб не демонструвати своє невігластво. Позамежний рівень непрофесіоналізму та некомпетентності пана Лещенка ‒ результат суттєвих прогалин у його освіті. Однак для Тимошенко, яка була віце-прем’єр-міністром України з питань ПЕК і двічі очолювала Кабмін, подібна непоінформованість у питаннях енергетики, монополізму та економіки, яку можна пояснити у випадку з недодепутатом Лещенком, не має виправдань.

Цілком очевидно, що озвучена Тимошенко інформація щодо бізнесу з «монопольного постачання скрапленого газу в Україну» є брехнею. Кандидат у президенти, яка виступає з такими гучними заявами, не має жодного уявлення про структуру ринку нафтопродуктів в Україні. Так, Тимошенко називає монополістом у постачанні скрапленого газу в Україну Російську Федерацію, проте, за офіційними даними, в січні ‒ грудні 2018 року Білорусь забезпечила 32% імпорту в Україну, РФ ‒ 28%, Казахстан ‒ 23%. Ці цифри суперечать заяві Тимошенко і спростовують монополію Росії в указаному питанні.

Це те, що стосується економіки. Однак є ще й юридичний аспект. Пані Тимошенко буде незайвим дізнатися, що Печерський районний суд м. Києва 25 травня 2018 року задовольнив позов лідера Громадського руху «Український вибір ‒ Право народу» Віктора Медведчука до ТОВ «Телеканал “Прямий”» і Володимира Ар’єва про захист честі, гідності та ділової репутації. Зокрема, суд визнав недостовірним таке звинувачення на адресу Віктора Медведчука, а саме: «І певні сегменти міждержавної торгівлі між Росією і Україною, саме в паливно-енергетичному секторі так чи інакше контролює Медведчук. У першу чергу це поставка дизельного пального по нафтопроводу, яка контролюється близькими до Медведчука людьми, і вже актуальна тема… скраплений газ».

Крім того, 16 серпня 2018 року Апеляційний суд м. Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 758/16245/17 за позовом Нісана Моїсеєва про захист честі, гідності, ділової репутації, своїм рішенням визнав недостовірною інформацію, поширену Сергієм Лещенком у статті на сайті «Українська правда» під назвою «Автогаз национального позора. Схема Медведчук ‒ Порошенко». Це стосується і заяви Сергія Лещенка про те, що «СБУ… при монополизации рынка Медведчуком, этой монополизации всячески способствовала».

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ‒ ЗА ЖИТТЯ офіційно заявляє: кандидат у президенти Юлія Тимошенко повинна спростувати неправдиву інформацію про голову Політради партії Віктора Медведчука, оскільки та не відповідає дійсності, що підтверджено двома рішеннями судів, які набрали законної сили. В іншому випадку ми залишаємо за собою право звернутися до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Партія ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ‒ ЗА ЖИТТЯ

Останні записи