21 лютого 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ управління попереднього розслідування Головного слідчого управління СБ України, прийняв рішення про призначення лінгвістичної експертизи у кримінальному провадженні № 42019000000000273 від 5 лютого 2019 року за ознаками скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України.

Згідно з рішенням суду, експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України мають дати оцінку висловлюванням голови Політради ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ ‒ ЗА ЖИТТЯ» Віктора Медведчука, який представив на з’їзді партії План-концепцію з врегулювання кризи на Південному Сході України. Неможливо не звернути увагу на підвідомчість вищезазначених інститутів. Вони підпорядковуються СБУ та Мін’юсту, а отже, можуть використовуватися як репресивні структури для тиску на опозиційного політичного діяча.

Таке рішення суду свідчить про те, що у боротьбі з Віктором Медведчуком, який запропонував реальний і ефективний механізм мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, влада опустилася до правового свавілля, задіявши всі ресурси репресивної машини.

Коли слідчий СБУ проявляє безпрецедентне завзяття і вбачає у словах політика, який закликав до миру, громадянської злагоди, єдності та збереження територіальної цілісності, держзраду, а суд виносить абсурдне рішення про призначення лінгвістичної експертизи, стає очевидно: все це ланки одного ланцюга. Влада намагається дискредитувати Віктора Медведчука як політика-прагмата, політика-стратега, який має вплив і в Україні, і в Росії, і у країнах Європейського Союзу.

Запитання, на які належить відповісти експертам при проведенні лінгвістичної експертизи, заслуговують на особливу увагу. Наприклад, «яке значення мають терміни “публічні заклики до зміни меж території України”, “публічні заклики до зміни державних кордонів України”, “розпалювання національної, релігійної ворожнечі”». Слід зазначити, що Віктор Медведчук у своєму виступі не вживав цих виразів. Крім того, цим запитанням СБУ фактично продемонструвала, що не має науково- і експертно-обгрунтованого розуміння значення цих термінів. Як же проводяться у такому випадку слідчі дії у численних справах? Репресивний механізм українських силових структур вже давно перевершив принцип «зізнання ‒ цариця доказів», який приписують генпрокурору сталінської епохи Андрію Вишинському.

Не менш парадоксально звучить і запитання: «Чи містяться в тексті виступу Віктора Медведчука від 29.01.2019 публічні заклики до здійснення будь-яких дій, якщо так, то яких саме дій?». Але якщо слідчий не бачить дій, про яке досудове слідство можна говорити? Очевидно, що запитання формулюється таким чином з метою отримання позитивної відповіді та використання цього висновку експертизи для організації нової хвилі політичного переслідування Віктора Медведчука.

Не викликає сумнівів, що диспозиція кримінального правопорушення, інкримінованого Віктору Медведчуку, носить упереджений, відверто умисний характер, що притаманно поліцейській державі. На це однозначно вказує формулювання запитань, більшість з яких має обвинувальний характер. І діячів репресивної системи не зупиняє той факт, що План-концепція, запропонований Віктором Медведчуком ‒ суспільно-політичним діячем, фахівцем з конституційного права, академіком Національної академії правових наук України, відповідає чинній Конституції України, що він заснований на «Комплексі заходів з виконання Мінських угод» ‒ документі, схваленому главами держав «нормандської четвірки» (України, Росії, Франції та Німеччини) і затвердженому Резолюцією Ради Безпеки ООН.

Абсурдні звинувачення, висунуті на адресу Віктора Медведчука національно стурбованими діячами, далекими від розуміння принципів державного устрою і норм Основного Закону, свідчать про правовий нігілізм представників української влади. У словах Віктора Медведчука про автономний регіон Донбас у складі України вони бачать посягання на територіальну цілісність. Хоча ця ініціатива є не більш крамольною, ніж, наприклад, розроблені Конституційною комісією зміни до КУ щодо регулювання правовідносин на правах автономії території (Кримська автономія). Зокрема, проектом змін до Конституції передбачається, що джерелом Кримської автономії є право кримськотатарського народу на самовизначення. Про це прямо говорив і президент України Петро Порошенко. Більш того, у 2015 році на 51-й Мюнхенській конференції він навіть порушував питання автономізації Донецької і Луганської областей. Таким чином, за логікою ГПУ і СБУ, члени робочої групи Конституційної комісії, а також глава держави (кандидат юридичних наук), мабуть, повинні бути звинувачені у державній зраді. В іншому випадку слід визнати, що влада, висуваючи звинувачення на адресу Медведчука, діє упереджено, вдаючись до політично мотивованого правосуддя.

Озвучена Медведчуком ініціатива щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі є реалізацією його конституційних прав, зокрема ст. 34 Основного Закону України, яка гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Але саме за вільне вираження своїх переконань, за ініціативу щодо мирного врегулювання конфлікту влада звинувачує Віктора Медведчука у скоєнні особливо тяжких злочинів. На замовлення влади правоохоронці влаштовують політичні репресії проти політика, який є ідеологом об’єднання опозиційних політсил, який відстоює інтереси жителів Південного Сходу України, російськомовного населення і всіх громадян України, що стали заручниками русофобської, відверто дискримінаційної політики прозахідно налаштованої владної команди.

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ‒ ЗА ЖИТТЯ розцінює такі дії влади як помсту за принципову і послідовну позицію Віктора Медведчука щодо мирного врегулювання конфлікту на Сході України, щодо повернення людей, а не територій, щодо виконання Мінських угод. Безумовно, така позиція не влаштовує «партію війни» ‒ діячів ура-патріотичного спрямування, які протягом п’яти років проводять у країні політику «печерного націоналізму», радикальної русофобії й тарифного геноциду. Але позицію Віктора Медведчука поділяють мільйони українців, які хочуть припинення бойових дій, хочуть миру та стабільності, хочуть єдності та згоди. А тому підтримують ОПОЗИЦІЙНУ ПЛАТФОРМУ ‒ ЗА ЖИТТЯ як єдину політичну силу, здатну відновити мир у країні, повернути Донбас в Україну, а Україну на Донбас.

Партія ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА ‒ ЗА ЖИТТЯ

Останні записи