Про це заявив народний депутат від ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ Юрій Павленко.

«На жаль, протягом останніх років в Україні посилюються негативні тенденції в сфері забезпечення та захисту прав дітей і виконання Україною міжнародних зобов’язань у цій сфері. Нові виклики у забезпеченні прав дітей породжені відсутністю ефективної комплексної політики щодо дітей під час соціально-політичних перетворень, збройного конфлікту на Сході країни, судової реформи та децентралізації влади», – наголосив опозиціонер.

На думку Юрія Павленка, право дитини на охорону здоров’я значно обмежено. «Останнім часом в Україні спостерігається критично низький рівень охоплення дитячого населення профілактичними щепленнями. Реальною стала загроза виникнення інфекцій, захворюваність на які була зведена до поодиноких випадків (дифтерія, правець) та стосовно яких було вжито значних зусиль з метою їх елімінації (кір, поліомієліт). Міністерством охорони здоров’я не забезпечено, передбачені законодавством, заходи з доступності дітей до медичної допомоги, їх фінансування. Державні закупівлі ліків проводяться зі значною затримкою і в умовах сталого недофінансування», – підкреслив Юрій Павленко.

У сфері забезпечення права на освіту, Міносвіти не долає дефіцит місць в дошкільних закладах, школи віддаляють від учнів, скорочують позашкільну освіту. Проекти «Нова українська школа» та «Новий освітній простір» є більше мрією, ніж реальністю. Діти продовжують навчатися за відсутніми підручниками. Розвиток інклюзивної освіти роками проголошується першочерговим завданням за відсутності ефективної дії.

«Відслідковується наростання явища булінгу, насильства як способу спілкування між дітьми, в той час як педагогічні колективи усуваються від вирішення цих проблем», – зазначає Юрій Павленко.

У соціальному контексті в Україні виникла нова категорія дітей – діти, які постраждали внаслідок військового конфлікту. Проте серед центральних органів влади жодна структура не опікується системно цією категорією дітей.

«Наростаюча бідність сімей, збройний конфлікт на Сході України, зростання інвалідності та смертності населення, активізація злочинності обумовлюють втрату дітьми батьківського піклування. З’явилися і нові причини втрати дітьми батьківського піклування, такі як втрата дітьми зв’язку з сім’ями через військові дії, зникнення батьків на тимчасово непідконтрольних територіях і т. п. Якщо у, передвоєнному 2013 році майже 5 тисяч дітей, втративши рідних батьків, були усиновлені або влаштовані в сім’ї, то за підсумками 2018 року очікується вдвічі менше влаштованих дітей. Ні Президент, ні Глава Уряду не провели за останні чотири роки жодної наради з питань захисту прав дитини, переклавши цей обов’язок на Міністра соціальної політики, який не має достатньої кваліфікації з цієї проблематики», – наголосив опозиціонер.

«Але незважаючи на всю велику кількість проблемних питань, відповідальність за вирішення яких лежить на дорослих, сьогодні чудове свято – День Святого Миколая, свято на яке, в першу чергу, чекають діти. Хай у цей чудовий день всі діти України отримають «миколайчиків», будуть здорові і щасливі», – підкреслив Юрій Павленко.

Довідка. В Україні за роки незалежності дитяче населення зменшилось майже вдвічі: з 12 млн до 7 млн осіб.

Фактично відсутні соціальні працівники, до компетенції яких має належати підтримка батьківського потенціалу та захист прав дитини. Кадрове забезпечення Служб у справах дітей мінімізоване до втрати дієздатності структур і становить менше 70% від необхідного.

Соціальне становище дітей в державі, загалом охорона дитинства, захист прав дитини в Україні втратили ознаки стратегічного загальнонаціонального пріоритету, як це визначено законодавством.

Останні записи